З історії церкви в Ісківцях
В лютому 1627 року поблизу села Юсківець, за дозволом князя Костянтина Вишневецького, було засновано чоловічу Юсківську Сліпородську пустинь, де було споруджено церкви Успіння пресвятої богородиці та св. Миколая". В 1786 р. Юсківська Сліпородська пустинь була перетворена на парафію.
Перша дерев’яна церква на честь Успіння Пресвятої Богородиці в с. Юсківці Лубенського полку (тепер с. Ісківці Лубенського р-ну), вірогідно, була збудована в кінці XVII ст. Найдавніша згадка про неї датована 1706 роком. Того року Якимом Ємцем до церкви було подароване напрестольне євангеліє. 1727 року, з дозволу архієпископа Київського і Галицького Варлаама Ванатовича, на кошти кн. Корибута Вишневецького церква була перебудована. Тоді ж на другому ярусі дзвіниці, що знаходилася поруч, влаштовано Миколаївську церкву.
У 1787 році проведено капітальний ремонт храму. Нова дерев’яна церква на місці старої була збудована 1866 року.
З 1909 р. мала приписну церкву в ім’я Іоанна Богослова у с. П’ятигірці Лубенського пов. (тепер Лубенського р-ну). У 1895 р. володіла церковним капіталом у сумі 100 руб., 10 дес. церковної садибної і 39 дес. ружної землі, мала будинок для причту, діяла церковнопарафіяльна школа.
В 1901 році володіла 40 дес. ружної землі, мала церковний будинок, діяли церковнопарафіяльна школа та чотири школи грамоти, церковно-попечительське братство – відділення Лубенського братства. З 1912 року володіла 39 дес. ружної землі, мала квартири для священика і псаломщика, діяли чотири церковнопарафіяльні школи. У 1895 році службу відвідувало 4518 душ парафіян обох статей. 1901 року до церковної парафії входило 590 дворів. 1912 парафіян – 4823 душі різних станів.
У новітній час релігійна громада відновила діяльність як громада УПЦ МП. Зареєстрована органами державної влади 31.07.2002 за № 243. Для релігійних відправ використовує молитовний будинок.
Із священиків відомі: Гнат Орловський (пом. 1784), Стефан Гнатович Орловський (пом. 1803), Антоній Сем’янівський (пом. 1824), благочинний Іоанн Порфирійович Новицький (1895), Костянтин Матвійович Головко (1895), Трохим Сидорович Гіренко (1912), Кирило Зеленський (1912), ієрей Михаїл Яблуновський (2008); із псаломщиків: Костянтин Іванович Александрович (1895), Іван Васильович Чижевський (1895), Володимир Петрович Химич (1912), Діомид Власович Куліш (1912); із церковних старост: козак Федір Терентійович Кондратенко (1912), Іван Антонович Куліш (2008).
Літ.: Коломенский, 1895. – С. 260; Грановский, 1901. – С. 396-397; Клировая книжка…, 1902. – С. 21; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 162; РГПО, 2008. – Арк. 62.
Вид на центральну частину Ісківець та церкву у 20-х роках ХХ ст. Аматорська картина-реставрація. На передньому плані - школа, поруч сільська рада. Художник А.Г.Дмитренко, який народився в Ісківцях. Подарована Булатецькому І.Ф. 18 серпня 1981 року
Подарунковий напис на звороті картини
20 березня 2014 року приміщення Ісковецької Свято-Успенської православної церкви прикрасив вишуканий купол.
Село Пулинці. Трьохсвятительська церква
Трьохсвятительська церква. Пулинці (фото середини ХХ ст.)
Церква в ім’я свв. Іоанна Золотоустого, Василія Великого та Іоанна Богослова у с. Пулинці Лубенського повіту (тепер Лубенського р-ну) збудована 1867 році. Дерев’яна, в одному зв’язку з дзвіницею, холодна.
У 1902 р. володіла 33 дес. 2152 кв. саж. ружної, у т. ч. 2152 кв. саж. садибної землі. Діяли бібліотека, школа грамоти (містилася у власному будинку), церковнопарафіяльна школа, церковнопарафіяльне попечительство.
До парафії входив хутір Козлівщина. 1902 р. нараховувалося парафіян – 560 душ чоловічої, 543 душі жіночої статі; 1912 р. - парафіян козаків – 589, селян – 245.
Релігійна громада відновила діяльність під час німецької окупації у 1943 році. По війні була зареєстровна органами радянської влади 08.02.1948 за № 220. Для релігійних відправ використовувала приміщення колокольні церкви площею 180 кв. м.
У новітній час громада зареєстрована 10.07.2001 за № 238.
Із священиків відомі: Василь Сильвестрович Євстаф’єв (1902, у сані з 1883, нагороджений набедреником 1897), Михайло Федорович Жмурко (1912); із псаломщиків: Михайло Андрійович Рекало (1902, 1912, на посаді з 1884); із церковних старост: козак Федір Прокопович Клименко (1902), козак Василь Симонович Міщенко (1912), Катерина Вакулівна Федорченко (2008).
Літ.: ДАПО. –Ф. Р-4085. –Оп. 16. – Спр. 208. – Арк. 18; Клировая книжка…, 1902. – С. 382; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 157; РГПО, 2008. – Арк.61.