Наші відомі земляки

Булатецький Іван Федорович

   Народився  в 1916 році. Закінчивши школу, навчається в Полтавському державному педагогічному інституті. Працює у Вовчицькій семирічці.

   З першого і до останнього днів Великої Вітчизняної війни захищав країну від фашистських загарбників у складі артилерійського полку.

   Після закінчення війни повернувся у рідне село, працював завучем до 1959 року, викладав українську мову та літературу. З 1967 по 1972 рік обіймав посаду директора школи.

   Іван Федорович все своє життя присвятив справі виховання порядних освічений людей. До всього йому було не байдуже: він і передовий пасічник, він і кролівник, він і краєзнавець. Його турбувало і недоглянуте деревце, яке треба прищепити, і далека відстань до зупинки (саме завдяки його зусиллям та ентузіазму було пущено автобус через центри сіл Ісківці та Пуленці).

   Іван Федорович постійно дбав про культуру та історичну спадщину. У 1959 році разом із учнями школи реставрував цямрину на криниці Шевченка. З його ініціативи, з кінця 80-х років, у Ісківцях запроваджено проведення Шевченківських свят, відкрито меморіальну дошку О.С.Афанасьєву-Чужбинському.

 

Костенко Микола Васильович

   Народився 19 березня 1939 року в с. Ісківці, — український письменник, журналіст, літературний критик, літературознавець. Член Національної спілки журналістів України (з 1965 р), Національної спілки письменників України (з 1997 р). Голова Полтавської обласної організації НСПУ (2000-2005). Голова Полтавської спілки літераторів (з 2006 р).

   Ім’я Миколи Васильовича Костенка, поета, прозаїка, критика, літературознавця, публіциста, члена Національної спілки письменників України з 1997 року, члена Національної спілки журналістів з 1965, відоме та знане далеко за межами його малої Батьківщини, села Ісківці Лубенського району.

   Микола Костенко – не лише поет, а й справжній громадянин, якому болить усе. Своєю поезією він прагне очищати людські душі від намулу і виводити рідний народ із долин до вершин добра, справедливості та людської гармонії. 

   Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т.Г.Шевченка, (1961–1967).

   Почесний житель Ісківець.

Автор книг:

  • проза: «Хлоп'ята із «Сузір'я Одуда» (1984), «Краюха Вечности» (2005), «Золоті ворожбити» (2006), «Посульські оповідання» (2008), епічний роман-балада «Книга Велеса» (1998);
  • поезія: «Поза дзвіницями осені» (1993), «Боже древо» (1995), «На полі оманному» (2002), «Старе вино» (2006), «Стезя» (2008), «О силе и духе» (поема про Володимира Короленка), «Пасльонова планета» (2011);
  • літературознавчі нариси: «...І вимолимо в Бога рідне слово» (1999), «Полтавська плеяда» (2000), «Див. Сонцепоклонник Тичина», «Тропами царя зверей» (2003), «Синє яблуко» рідної літератури. Орнаментальне бароко у прозі Любові Пономаренко" (2004);
  • публіцистика: «Епоха Моргуна: хліб і правда», 1 і 2 книги (2000, 2004);
  • вибране: «Над темним хлібом душі. Пошук. Критика. Есе» (2010).
  • Головний редактор антології літераторів Полтавщини ХХ ст. «Калинове гроно» у 2-х томах (3-х книгах).

Відзнаки, нагороди

 

Ющук Анатолій Силович

   Народився 25 грудня 1937 р. у с. Воскодави на Рівнен­щині. Батько - Сила Юхимович, мати - Пелагея Данилівна - колгоспники. Трудовий шлях розпочав у 1955 р. робітником на залізничному транспорті. У 1956-1959 рр. проходив військову службу в лавах Радянської армії. У 1959-1961 рр. працював електромеханіком в Уп­равлінні тралового і рефрижераторного флоту. У 1961-1966 рр. навчався в Петропавловськ-Камчатському морехідному училищі, після закінчення якого працював до 1970 року інженером-електромеханіком Камчатського облрибакколгоспсоюзу. 1970 р. - інженер із судноремонту риболовецької артілі, згодом - заступник начальника ри­боловецької флотилії, з 1972 р. по 1974 р. - виконувач обов'язків начальника Камчатської риболовецької фло­тилії. З 1974 р. - начальник відділу комплектації, заступ­ник генерального директора Київського суднобудівного заводу. У 1984 р. закінчив Ленінградський інститут вод­ного транспорту. 1987-1988 рр. - проректор з адміністра­тивно-господарчої роботи Інституту управління підви­щення кваліфікації вищих керівних працівників. У 1994 р. закінчив Інститут ринкових відносин (Австрія). З 1988 р. - генеральний директор кранобудівної фірми "Стріла".

   A.C. Ющук - людина цілеспрямована, віддана справі, талановитий керівник та економіст.

   Для сіл Ісківці та Пуленці зробив не мало: при його активній допомозі здійснено газифікацію сіл сільської ради, прокладено водогін, придбано два автокрани, два автобуси, десять вантажних автомобілів, прокладено автомобільний шлях, що з’єднав Пуленці із Ісківцями, придбано купол церкви в Ісківцях, за його кошт було видано книгу про Ісківці.

   Почесний житель Ісківець.